Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Іванцик Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Іванцик Л. Б. Вивчення протимікробної активності нової комбінованої мазі з етонієм в умовах in vivo [Електронний ресурс] / Л. Б. Іванцик, Я. О. Бутко, Н. А. Гербіна, Т. П. Осолодченко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 1. - С. 25-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_1_9 Изучена противомикробная активность новой мази с этонием на модели гнойно-некротического процесса у крыс в отношении к возбудителям раневой инфекции (Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans | ||
| 2. | 
Іванцик Л. Б. Вивчення спектру фармакологічної активності нової мазі з антисептиком для лікування ран в першій фазі раньового процесу [Електронний ресурс] / Л. Б. Іванцик, Я. О. Бутко, Н. А. Гербіна, Т. П. Осолодченко // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 3. - С. 10-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_3_4 | ||
| 3. | 
Дроговоз С. М. Дослідження жарознижуючої активності екстракту липи [Електронний ресурс] / С. М. Дроговоз, Д. В. Дем’яненко, Д. В. Семенів, Г. В. Бєлік, Ю. В. Столєтов, О. В. Кудіна, Л. Б. Іванцик // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2014. - Вип. 2. - С. 145-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2014_2_19 | ||
| 4. |
Булига Л. О. Порівняння протизапальної активності лосьйону, крему та мазі "Елоком" в умовах гострого ексудативного запалення шкіри в щурів [Електронний ресурс] / Л. О. Булига, Я. О. Бутко, Л. Б. Іванцик // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2012. - Вип. 2. - С. 350-356. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2012_2_37 Отмечено, что актуальной является проблема распространения и лечения хронических дерматитов. Базовыми препаратами местной терапии воспалительных заболеваний кожи являются топические глюкокортикостероиды. Осуществлен сравнительный анализ противовоспалительной активности лекарственных форм (лосьон, мазь, крем) препарата "Элоком" (содержит глюкокортикостероид мометазона фуроат) на модели неаллергического контактного дерматита у крыс. Наивысшая противовоспалительная активность установлена для лекарственной формы - крем. Лекарственные формы препарата - крем и мазь способствовали нормализации гематологических показателей и некоторых биохимических маркеров воспаления в условиях моделирования дерматита у крыс. | ||
| 5. |
Іванцик Л. Б. Порівняння протизапальної дії комбінованих вітчизняних мазей для лікування гнійних ран [Електронний ресурс] / Л. Б. Іванцик, Я. О. Бутко, Л. O. Булига // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2011. - Вип. 5. - С. 333-340. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2011_5_33 | ||
| 6. | 
Дейко Р. Д. Корекція церебрального та системного кровообігу щурів із моделлю церебральної ішемії-реперфузії новими нейропептидами, похідними ланки АКТГ15-18 [Електронний ресурс] / Р. Д. Дейко, С. Ю. Штриголь, О. О. Колобов, О. А. Ходаківський, Л. Б. Іванцик // Клінічна фармація. - 2015. - Т. 19, № 4. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2015_19_4_12 Цереброваскулярні захворювання залишаються однією з провідних проблем сучасної медицини та фармації. Наразі є актуальним створення нових нейропротекторів та впровадження їх у клінічну практику. Створено низку нейропептидів, похідних ланки АКТГ | ||
| 7. |
Кононенко А. В. Карбокситерапія – інноваційний метод у косметології [Електронний ресурс] / А. В. Кононенко, С. М. Дроговоз, Н. В. Грищенко, Л. Б. Іванцик, Н. Я. Асадуллаєва, А. Л. Штробля // Клінічна фармація. - 2016. - Т. 20, № 4. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2016_20_4_5 | ||
| 8. | 
Іванцик Л. Б. Фармакологічні властивості нової комбінованої мазі з етонієм [Електронний ресурс] / Л. Б. Іванцик, С. М. Дроговоз, Н. В. Гербіна, А. В. Таран // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 24-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_3_5 Виконано фармакологічне дослідження нової комбінованої мазі з етонієм для лікування ранового процесу. За результати експериментальних досліджень встановлено широкий спектр фармакологічної дії досліджуваної мазі. Мазь з етонієм за умов in vitro виявила протимікробну дію щодо стандартних штамів S. аureus, E. сoli, P. аeruginosa, B. subtilis і C. albicans. За антимікробною активністю щодо стандартних мікроорганізмів мазь з етонієм не поступалася препарату порівняння мазі левомеколь. За фунгістатичною активністю щодо C. albicans досліджувана мазь з етонієм виявилася найефективнішою, поступаючись лише препарату порівняння інфларакс. Протимікробна активність нової мазі щодо госпітальних штамів S. аureus, E. сoli, P. аeruginosa, P. vulgaris була зіставною з такою препаратів порівняння інфларакс та офлокаїн, а щодо K. pneumoniaе - значно перевищувала їх ефективність. Протимікробні властивості оригінальної мазі з етонієм поєднуються з виразною знеболювальною, протизапальною та ранозагоювальною дією. Зокрема, на моделі скипидарного дерматиту мазь з етонієм виявила виразну протизапальну активність (77,8 %), що перевищує таку мазей інфларакс (72,2 %), левомеколь (62,7 %) та офлокаїн (47,3 %). На моделі соматичного болю в щурів (термічне подразнення хвоста) мазь з етонієм виявила високу знеболювальну активність та перевищувала за ефективністю всі препарати порівняння. На моделі лінійної різаної рани мазь з етонієм чинила виразну репаративну активність, перевершуючи за ефектом мазі інфларакс та офлокаїн. Одержані результати надають змогу рекомендувати нову мазь з етонієм для подальшого поглибленого доклінічного та клінічного дослідження з метою створення оригінального вітчизняного препарату для лікування ранового процесу. | ||
| 9. | 
Іванцик Л. Б. Переваги складу та активності нової комбінованої мазі з етонієм у лікуванні ранового процесу [Електронний ресурс] / Л. Б. Іванцик, С. М. Дроговоз, Н. А. Гербіна, К. О. Калько, В. В. Штробля // Лікарська справа. - 2019. - № 1-2. - С. 126-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2019_1-2_21 Проведено експериментальне вивчення нової комбінованої мазі з етонієм для лікування ран та встановлено її переваги порівняно з препаратами-аналогами Інфларакс (ТОВ ФК "Здоров'я"), Левомеколь (ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ") та Офлокаїн-Дарница (ЗАТ ФФ "Дарниця"), що мають такі самі показання до застосування, як і нова мазь. Досліджено осмотичну активність мазі з етонієм методом кінетики абсорбції води в дослідах in vitro. Визначено протимікробну дію мазі з етонієм щодо стандартних і госпітальних штамів мікроорганізмів методом дифузії в агар у модифікації колодязів: S. аureus ATCC 25923, E. сoli ATCC 25922, P. аeruginosa ATCC 27853, B. subtilis ATCC 6633, P. vulgaris АТСС 4636, C. аlbicаns ATCC 885/653, S. аureus 23, E. сoli 15, P. аeruginosa 39, P. vulgaris 59, K. pneumoniae 6. Виявлено протизапальну активність мазі з етонієм на моделі неалергічного контактного дерматиту, викликаного скипідаром. Результати експериментальних досліджень вказують на високу ефективність запропонованого комбінованого складу мазі з етонієм завдяки оптимальному поєднанню компонентів мазевої основи та діючих речовин. Встановлено, що мазь з етонієм проявила виражену та пролонговану осмотичну активність, що сприяє повному проникненню та вивільненню діючих речовин мазі у тканини. Мазь з етонієм виявила широкий спектр протимікробної дії щодо стандартних і госпітальних штамів: для C. albicans АТСС 885/653 та K. pneumoniaе 6 дана мазь переважала за активністю усі препарати порівняння. Мазь з етонієм проявила виражену протизапальну дію, перевершуючи за ефективністю препарати порівняння. Таким чином, завдяки наявності широкого спектра фармакологічної активності, мазь з етонієм може бути ефективною при лікуванні ран з вираженою ексудацією в I фазі ранового процесу, при ранах, інфікованих змішаною бактеріально-грибковою мікрофлорою, та для профілактики їх ускладнень, а також у комплексній терапії запальних процесів шкіри. | ||
| 10. |
Калько К. О. Хронофармакологічні особливості гепатопротекторної дії силімарину за умов парацетамолового гепатиту у щурів [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, О. Я. Міщенко, Л. Б. Іванцик, К. О. Дегтярьова, М. М. Лукащук, І. М. Лукащук, О. В. Геруш, А. О. Паламар, О. М. Коровенко // Лікарська справа. - 2020. - № 1-2. - С. 63-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2020_1-2_11 Визначення залежності ефективності та токсичності лікарських засобів від години доби або сезону року є одним з найперспективніших напрямів сучасної експериментальної і клінічної фармакології. Вивчено особливості добових ритмів впливу силімарину на стан антиоксидантно/прооксидантних та цитолітичних процесів (провідна ланка реалізації гепатопротекторної дії) за умов гострого токсичного ураження печінки у щурів парацетамолом. Хронофармакологічні особливості дії силімарину досліджено на прикладі генеричного препарату Карсил (АТ Софарма, Болгарія) за умов гострого токсичного ураження печінки парацетамолом у щурів. Стан процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту оцінювали за вмістом тіобарбітурової кислоти-активних продуктів, вмістом відновленого глутатіону (ВГ), активністю супероксиддисмутази та каталази в гепатоцитах, а цитолітичних процесів - за активністю АлАТ в сироватці крові. За фізіологічних умов встановлено певну хроноархітектоніку ритмів системи антиоксидантного захисту та активності процесів перекисного окіслення у щурів, яка не порушувалася на фоні гострого ураження печінки парацетамолом (за винятком нівелювання акрофази активності каталази). Та сама динаміка та синфазність ритмів мали місце і на фоні застосування силімарину. Максимальний прояв гепатопротекторної дії силімарину спостерігали у разі його застосування вранці (09.00) та ввечері (21.00). Таким чином, застосування силімарину в періоди максимального прояву його гепатопротекторної дії - вранці (09.00) та ввечері (21.00) може бути шляхом підвищення його біодоступності. Встановлено хронофармакологічні особливості дії силімарину слід враховувати при подальшому вивчені його хронофармакологічних особливостей. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |